Є великий ризик не почути Ісуса, який робить цей вхід до Єрусалима як виклик нашому світу

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • Є великий ризик не почути Ісуса, який робить цей вхід до Єрусалима як виклик нашому світу

          За десятками кольорових картинок з вербою, які всі ми отримали сьогодні, привітань зі святом і традицій “баська б’є” є великий ризик не почути Ісуса, який робить цей вхід до Єрусалима як виклик нашому світу і владі як політичниій так і релігійній.

          Ісус сідаючи на осла свідомо робить політичну демонстрацію, яка підсумовує все його навчання про Боже Царство. На відміну від Ірода Антипи, який з усією царською пишнотою в’їхав у столицю для святкування Пасхи, та Пилата, який привіз додатковий римський гарнізон для придушення потенційного бунту – Ісус своїм мирним вїздом на ослі є сатирою і викликом такій владі. Приходить з Ісусом нова влада – Боже Царство – і несе без насилля, визиску і війни новий спосіб правління. Це надія для тих, чий бізнес “віджали” чиновники з Єрусалиму, чиї землі за копійки викупили багаті первосвященики, чиї діти не мають роботи і за хліб працюють у наймах в окупантів, хто немає за що лікуватися. Блаженні такі, каже Ісус, бо Царство – Ваше.

          Наступного дня Ісус зробить пророчу демонстрацію у храмі. Перевернувши столи міняйл, Він зупинить його діяльність і проголосить його кінець. Це протест Ісуса проти релігійної верхівки Ізраїля, яка так була зайнята власними економічними проектами і політичними інтригами, що забула про убогих, хворих, грішних для яких цей храм був задуманий Богом. Це вирок храму, який більше не є осередком справедливості, а клубом багатих політиків.

          Виклик Римській імперії, релігійній і політичній владі ізраїльської верхівки – це головна причина чому Ісуса розіпнуть на хресті. Не побачити цього – не зрозуміти що ми святкуємо нині. Покликання Церкви – це бути Ісусом для нашого часу. Це бути пророчим голосом, який викриває злочинність будь-якої влади, потворність корупції і запалює людство мрією про інший спосіб управління, якого нас вчив Ісус. Я боюся, що ми створили свій порядок денний для Церкви і залишили дуже мало місця для найважливішого завдання “Шукайте найперше Царство Божого і його справедливості”.

          Я дуже люблю всі наші рідні традиції. І котики баськи теж їв в дитинстві щоб горло не боліло і бився ними:) Але коли ми дорослішаємо, ми все ж таки хочемо знати, а для чого це все?

          Taras Baytsar

          Іконографія Олександра Антонюка

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]